Коли, ми використовували «cin», «cout», «endl». То, ми завжди записували перед ними «std::». І це було не просто так. «std» це простір імен. Щоб було простіше зрозуміти, що таке «простір імен», наведемо декілька прикладів.

Уявіть собі ситуацію. Ви маєте написати якийсь текст. В залежності від того, що ви використовуєте для письма ви будете мати різні властивості написаного. Наприклад, якщо ви пишете ручкою на папері, то ви маєте можливість передати його безпосередньо в руки, щоб виправити помилку, то вам необхідно це закреслити і написати знову. А, якщо ви пишете використовуючи комп’ютер, то ви можете відправити текст як повідомлення, роздрукувати його в майбутньому, тощо.

Простір імен вказує властивості певної дії.

Наприклад, слово «їду» може мати різні властивості та наслідки. Якщо, ви їдете на власному авто до друзів, то ви можете їй підвезти в потрібне місце. Якщо, на громадському транспорті, то вам доведеться всім разом його очікувати. Тобто, слово «їду» може мати різні властивості які залежать від різних обставин.

Саме тому, вказуючи «std::» ми відразу повідомляємо властивості дії яку будемо використовувати. І наша програма в майбутньому не буде мати проблем з виконанням якоїсь дії. Вона відразу знає, «що» та «як» їй необхідно робити.

У великих проектах це є важливим тому, що там може бути декілька дій які звучать однаково але мають різні властивості. У нас, на даний момент, таких ситуацій не буде.

Якщо ваш проект є не великим або ви лише навчаєтеся програмувати, то можна трішки «халявити». Щоб не писати кожного разу «std::» ви можете повідомити програмі, що будете використовувати дії виключно з простору імен «std».

Для цього необхідно перед «int main()» написати такий рядок: «using namespace std». Після чого можна не вказувати «std::» перед діями. Якщо ж ви його напишете, то програма не вважатиме це як помилку.

        
            #include <iostream>
            using namespace std;
            int main()
            {
                cout << "not std" << endl;
 	            std::cout << "yes std" << std::endl;
	            return 0;
            }